Книга і комп'ютер.

27.09.2013р.            урок-діалог.

Нам пощастило жити в  час небувалого злету науково-технічного прогресу, жити у столітті інформації. Ми оточені інформацією завжди: коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуємось між собою. Згадаймо, як любили й поважали книгу наші предки. Народна мудрість каже:" Книга вчить, як на світі жити", "Книга - джерело життя", "З книгою жити- з добром дружити".
Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інфрмації. Сьогодні світ заполонили комп'ютери.
Сучасний комп'ютер пише музику і вірші,малює, грає у шахи,розмовляє.Він практично вміє робити все, що і людина.
Як змінилася книга в наш час? З'явились електронні книги.
Книга чи комп'ютер? Ви надаєте перевагу...
Чи можна бути освіченою людиною, якщо не знаєш комп'ютера?
Чи можна бути сучасною людиною, якщо не читаєш книг?

Тепло батьківського хліба.

19.09.2013р.  Народознавча година.

Чи знаєш ти, чим пахне хліб?

Коли весною кілька діб

Гуркоче трактор за рікою?

Хліб пахне працею людською.

 

Запам'ятайте і скажіть всім: у хліба душа вашої землі, доля багатьох людей, їхня невтомна праця. Не топчіть хліба,не кидайте недоїдений, не гордуйте ним. Пам'ятайте: за хліб платять життям. А шматочок поділений навпіл , робить людей друзями. Солодкість поділеного хліба ні з чим не зрівняна. І завжди українці ділилися останнім шматком. Ми - люди гостинні, гостя приймаємо хлібом-сіллю та щедрим серцем.

 

Так хай же щедро наливає соком

І колоситься золотистий сніп,

І, хай же родить більше з кожним роком,

Його величність - годувальник - ХЛІБ.







В осінні барви-шати одягаються ліси й поля.

10.09.2013р.   Подорож  поетичними  стежками.


Осінь завжди зачаровує серце людини незбагненністю кольорів і відтінків, а ще дивовижною неповторністю краси природи. Кожен день не схожий на попередній. Він дивує, дарує нові кольори і форми,тривожить сумними звуками і подіями, бо кожного дня відбуваються зміни. То небо синє-синє, безмежне і бездонне, то пливуть по ньому дивні хмарки, то стало воно сірим і сумним, задощило густим дощиком, то знову засміялось сонце з висоти. Заблищать павутинки бабиного літа, а піднімеш голову вгору, там пташки летять у вирій і сумно стає на душі. А за ними вслід злітає жовте, червоне, багряне, руде листячко, опускається на землю, лягає, ще пошумить під ногами. Осінь приходить...

Осінь,осінь. Все розфарбувала,
Одягла довкілля в теплі кольори.
Я сьогодні наче в казці побувала
І мені всмігалось сонечко згори.

Осінь, осінь. Листя аж палає
І така у небі чарівна блакить!
У верхів'ї сосен музика лунає,
А додолу з клена золото летить.
                  Н. Красоткіна.

Квіти серця Євгенії Лещук.

04.09.2013р.  Тематична поличка до 85-річчя від дня народження Євгенії Лещук.

Вірші Євгенія Лещук складала з дитинства. На сьогодні вона - автор 19 книг поезії. Як самодіяльний композитор видала книгу пісень. Поетеса удостоєна премії ім. Василя Стуса. На твори Євгенії Лещук, за її сценаріями, Львівською телестудією створено 4 телефільми.

Моя Батьківщино, я чую твій голос.

23.08.2013р.  літературно-музичний вечір

                     Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина,

Степом котиться

Диво-луна.
Це моя УКАЇНА,
Це моя Батьківщина,
Що,як тато і мама,- одна
А.Комінчук.



 

 

На світі є багато чудових країв за далекими морями, за синіми океанами. Але для кожного з нас немає ріднішої за Батьківщину. Україна- це повноводні широкі ріки,голубоокі озера, пишні вишневі сади, калинові гаї, колосисті ниви, різнобарвні луки, безмежні поля, солов'їні співи, журавлині клини. Україна- це білі хати, лани золотої пшениці, медові та молочні ріки. Україна - це розкішний вінок із рути та барвінку.

Україна - це наша земля,наша країна з багатовіковою історією,мальовничою природою,чарівною піснею і мудрими співучими людьми.

"Нема життя без України, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це Мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі." Я. Гоян.