Війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України.
Минають роки, відлітають у вічність… Більше півстоліття минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів людей.
Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони – святиня нашої пам’яті.
І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово „війна”, вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче – життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.
Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.
А також данину глибокої поваги сьогоднішнім захисникам Вітчизни. З величезним почуттям нескореності перед ворогом і любові до рідної землі, вони продовжують відстоювати свободу і незалежність України.
