Донька Підгірянського краю.

 

      Сьогодні 140 років від дня народження української письменниці Марійки Підгірянки. Справжнє ім’я цієї поетеси і вчительки –Марія Омельянівна Ланерт-Домбровська.

ЇЇ поезія  має велике пізнавальне і виховне значення, несе дітям добро та радість, допомагає пізнати світ через красу рідного слова.

     Дорогі друзі! А чи знайомі ви з творчістю видатної української письменниці Марійки Підгірянки? Читали її  чудові, мелодійні вірші? Ні? Тоді знайомтесь.
    Сподіваємося, що вам  сподобаються вірші Марійки Підгірянки, бо написані вони хоч і давно, зате щиро,від душі і з великою любов’ю до вас і рідної України.

Марш українських дітей

Гей, гуртуймось та лучімся,
Українські діти!
Зранку, змалку вже учімся
Для Вкраїни жити.

Поставаймо пара в пару
У громаду бучну,
Затягнімо аж під хмару
Співаночку звучну.

Нехай вчує ненька мила
Й наші рідні поля,
Що росте в них наша сила,
А з силою-доля!

 

Працьовита дівчинка

Беручка, чемненька
Дівчинка Оленка, -
Цілий тиждень у роботі,
А все веселенька.

В понеділок пряла,
У вівторок ткала,
А в середу у череду
Овечки загнала.

У четвер білила,
У п'ятницю мила,
А в суботу всю роботу
До кінця скінчила.

А прийшла неділя -
Сорочечка біла,
В ній дівчинка, мов квіточка,
Між подруг сиділа.

Розмова про сонце

Дитина:
- Скажи мені, мати,
Де йде сонце спати?

Мати:
-  За високу гору,
В  золоту комору.

Дитина:
- А хто йому стелить
На білій постелі?

Мати:
- Зіронька вечірня,
Гарна, як царівна.

Дитина:
- Хто ж його колише
Усе тихше й тихше?

Мати:
- Соловей піснями,
Тиха нічка снами.

Дитина:
- А які сни має,
Коли засинає?

Мати:
- Сняться йому квіти,
Що вдень для них світить.

Дитина:
- А хто його збудить,
Як світати буде?

Мати:
- Пташечки веселі
Збудять із постелі.

Дитина:
- А на що, як встане,
То найперше погляне?

Мати:
- На тебе, серденько,
  Як встанеш раненько.

ГРАЙ,  БДЖІЛКО!

Грай, бджілко, грай!
В полі, в лісі, на леваді
Усі квіти тобі раді.
Увесь рідний край!

Грай, бджілко, грай!
Цвітуть рясно садки наші.
Сік медовий в кожній чаші —
Тільки збирай!

Грай, бджілко, грай!
Межи зіллям, межи квіттям
Пісню тиху брини дітям,
Усіх звеселяй!

КУ-КУ, КУ-КУ!

Край лісу, на полянці,
На свіжому дубку
Кує зозуля вранці:
Ку-ку, ку-ку, ку-ку!

Внизу біжить струмочок
По жовтому піску.
І здалека всім чути:
Ку-ку, ку-ку, ку-ку!

Червонії сунички
Видніють на горбку,
І чути аж до ночі:
Ку-ку, ку-ку, ку-ку.

МАТИ

Хто тебе так широ любить,
І вбирає, і голубить,
І кладе у постіль спати?
Мати.

Хто стеріг тебе від злого,
Відмовляв собі усього,
Щоб тобі віддати?
Мати.

Хто тебе узяв за руку
І до школи на науку
Вів, щоб розуму навчати?
Мати.

Більше про саму письменницю і її творчість ви можете дізнатись завітавши у Мар’янівську селищну бібліотеку.