Був літній день, червневий
день погожий,
Був ясен світ, і мирний
труд спокійний,
І от біда – нечувана,
страшна,
Вірвався зойк розпачливий –
війна.
22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ... і ...
Чорний смерч
війни спопелив 27 мільйонів життів. У кровопролитній битві з фашизмом Україна
втратила кожного шостого свого жителя.
1418 чорних днів і ночей йшов український
народ шляхом війни, через труднощі і незгоди, втрати і страждання, йшов, не
шкодуючи сил в ім’я Перемоги.
Ось уже 80
років пройшло від тієї страшної пам’ятної червневої пори, коли пролунали слова:
війна, та в пам’яті людській вони залишаться назавжди. В червні ми вкотре
повертаємось думками до подій, пережитих нашим народом у страшні дні початку
війни.
- Ніхто не
забутий! Ніщо не забуте!
Так ми говоримо своїм дітям. Ми стали
передавати це з покоління в покоління. Ми закріпили цю сумну дату в наших
серцях.
Немає коментарів:
Дописати коментар