Свято сонця, вогню та води.
Купала...Скупана у росах
І наполохана гільцем,
Чаклунська ніч, чорноволоса
Крадеться до вогню тихцем.
З яскравими вогнищами, квітчастими вінками та магічними обрядами пройшло чудодійне свято - ніч на Івана Купала. Здавна вважалося, що в найкоротшу ніч не можна спати, адже по землі ходить ... щастя.
На березі біля ставка хлопці закопували в землю дерево, яке дівчата прикрашали квітами та стрічками. А потім водили навколо цього зеленого дива (марени ) українські хороводи, співали пісні. Горіло багаття,воно мало горіти всю ніч і виконувати охоронну та очищувальну місію. Коли вогонь прогорав та осідав, молодь починала стрибати через багаття, перевіряючи міцність своїх почуттів на майбутнє.
Ще довго лунали на березі купальські пісні, горіло багаття, а по тихій воді поплили назустріч долі барвисті вінки, плетенні дівочими руками.
