Селище, моя святине.

1.10.2017 року                                                                               День селища                   

     Там, де потопаючи в зелені садиб і дивлячись у безкрайнє голубе небо синім оком озера.
    Там, де мальовнича і дитинопоступлива Гнила Липа несе свої тихі води.
    Там, де відлунюють у піднебесся дзвони Петропавлівської церкви Київського патріархату, церкви святого Пантелеймона ,греко-католицької церкви святої Покрови, де чути піснеспіви християн віри євангельської, церкви Спасіння - розкинулось селище з такою ніжною назвою МАР'ЯНІВКА. Дивлячись на карту селища  в уяві виникає образ птаха, що злетів високо у небо, розкинув крила і завмер, любуючись цією красою…

Найперша сім'я пана Красицького осіла на оцій землі , тут і зростав син Мар'ян, з   імені якого походить селище Мар'янівка.Архівні документи свідчать, що Мар'янівка почала існувати з1921 року і налічувала тоді 55 чоловік.Люди є найбільшим скарбом Мар’янівки. Славляться вони своєю працьовитістю, щирістю, мудрістю, добротою, винахідливістю, творчістю. 

                   З днем народження рідна Мар’янівко!

                   Розквітай, новим щастям  збагачуйся,

                   Хай твоє не міліє повік джерело,

                   Божим даром, любов’ю освячуйся!

                            Роботи умільців нашого селища.

    

        Малюнки дітей "Мар'янівка - моє рідне селище"

      Мар'янівка - частиночка України, Волині.
Тож пишаймося своїм селищем і своєю  Україною.