Вони загинули за Україну.

 28-29 січня виповнюється 103 роки лицарського подвигу під Крутами.

Крути...Символ героїзму і відданості нашого юнацтва, символ національної трагедії. Цвіт української молоді,Герої, які склали іспит зрілості, ставши в обороні української Волі і Державності...
 Давайте своєю пам'яттю та уявою перенесімося в буремний і незабутній 1918 рік.

В цьому вам допоможе книжкова викладка Мар'янівської селищної бібліотеки "Час плине, а пам'ять залишається..."

На віче молодь йшла,
       Серцях палав вогонь...
             Безмежна відданість святій землі!
                            Мороз січневих днів не обпаливдолонь
                                             Безвусих юнаків, об'єднаних в курінь.

Життя і казки Ернеста Теодора Амедей Гофмана

 

Життя і казки Ернста Теодора Амадей Гофмана .

24 січня -245 років від дня народження Ернста-Теодора-АмадейГофмана
(1776-1822), німецького письменника-романтика, музичного критика, диригента, композитора, художника-декоратора, а також 205років від дня публікації казки «Лускунчик та мишачий король»(1816).

Дивовижний світ відкриває перед юним читачем казка ""Лускунчик і Мишачий Король"". Це історія дівчини Марі та хлопчика Дросельмаєра, якого зла миша Мишильда перетворила на Лускунчика.

Казка обов'язково сподобається дітям, які можуть та люблять фантазувати. Адже тільки фантазери та невиправні мрійники здатні з легкістю поринути в загадковий світ іграшок та побачити боротьбу Лускунчика з Мишачим Королем.

 «Гофман був чарівником, який завиграшки перетворював людей на звірів, а останніх навіть на радників пруського королівського двору...» Генріх Гайне.

Значні за обсягом твори Гофмана виходять один за одним у такому порядку: "Чортовий еліксир" (1816); романи та новели для збірки "Нічні оповідання" (1817); "Дивні страждання одного директора театру" (1819); "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер" (1819); "Серапіонові брати" (1819); "Життєві погляди кота Мурра" (1820); " ...

Україна Соборна і Незалежна.

 

     У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності, наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.
Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель. Так розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

     День Соборності України - приурочений  до Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. 

Саме 22січня 1919 року на Софіївській площі в Києві й відбулася ця визначна подія. Над святковою синьо-жовтою Софійською площею тоді лунало величне:"Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України - Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна - в одну велику Україну…Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної української держави на добро і щастя українського народу".

Це державне свято стало символом єднання українських земель. І хоча державі тоді таки не вдалося повністю зберегти бажану єдність і незалежність, Акт «Злуки УНР і ЗУНР» став реальним втіленням споконвічної мрії українців про свою суверенну державу.