Парад чарівних вишиванок.

День вишиванок - 2020 рік.



Вишиванка – Вкраїна і доля.
В ній не лише барвиста краса.
В ній боролися предки за волю
І відходили на небеса.
Жито жали і хліб випікали,
І у парі ішли під вінець.
В ній дітей своїх благасловляли
Батько й мати, від щирих сердець.
Вишиванко моя, вишиванко,
Ти- як пісня, у серці моїм.
Одягну тебе в будні і свята,
Щоб любов поселилася в нім.
(Т. Строкач)

Вишиванка наша, вишиванка,
вічна пісня барв і кольорів, Неповторна музика натхнення! Шепіт трав і шелест яворів.

Вишиванка, моя вишиванка.

Вікторина до дня вишиванки.

1. Коли з’явилися вишиванки? 
2. Які ви знаєте традиційні способи вишивання сорочок? 
3. Які мотиви орнаменту використовувалися найчастіше? 
4. Який письменник став законодавцем моди та почав носити вишиванку зі звичайним піджаком? 
5. Коли науковці України вперше почали займатися вивченням національного одягу? 
6. Коли почався перший модний бум на вишиванки у радянській Україні? 
7. Коли відбулася перша вишиванкова хода? 
8. Які всесвітньо відомі дизайнери використовують фрагменти української вишивки під час створення одягу? 
9. Який мурал намалював на київському будинку австралійський художник Гвідо ван Хелтен? Чим він цікавий?Відповіді надсилайте на електрону адресу- protcuk2@gmail.com.

Європа- наш спільний дім

Тематична  виставка у бібліотеці.

2020 -рік Європи в Україні.
Європейський Союз - це 28 держав Європи, які об'єдналися на основі загальнолюдських і демократичних цінностей задля досягнення стабільності, миру та процвітання. Українська держава одним із пріоритетів свого розвитку визначила інтеграцію у європейське співтовариство.

ВІРТУАЛЬНА ПОДОРОЖ ЄВРОПОЮ

Ніхто незабутий, ніщо не забуте.

Викладка-пам'ять у бібліотеці.

У минуле - все далі і далі відходить війна,

Пам'ять тихо горта сторінки…

Обеліски…На них імена, імена,

І роки, і зірки, і вінки.

     Єдині нев’янучі вінки – це вінки нашої Пам’яті. Приторкнеться чиясь небайдужа душа до цих поетичних рядків і спалахне в ній полум’я Пам’яті. І збентежить серце. І нагадає, хто ми, чиї ми діти, чиї онуки. Нагадає про дідів і прадідів, які грудьми стали проти шквалу війни, щоб відстояти землю Вітчизни, на якій народились і виросли. Землю, на якій повинні були народитись і вирости їхні діти, онуки і правнуки. Вічна хвала і слава їм за це. Вічна Пам’ять тим, хто впав на полі битви.
    Як сиві дніпрові води, збігають роки. Журавлиними ключами відлітають солдатські душі у далекий вирій. А навкруги вирує вічне життя.
 Солдатські душі. Вони очима - зорями дивляться на нас із небес, журавлями пролітаючи над нами, сумно курличучи в небесній далині.
    Коло життя безкінечне, воно визначене часом, що стрімко і невпинно мчить і мчить уперед.

Щоб ми жили, цвіли, росли,

У мирі, злагоді, любові.

Щоб ми могли учитись і учить,

За це діди не жалкували крові.